топографія
топогра́фія
(від грец. τόπος – місце, місцевість і ...графія)
1. Розділ геодезії, що розробляє методи знімання й зображення земної поверхні на планах і загальногеографічних картах великого масштабу.
2. Поверхня певної ділянки земної кулі.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- топографія — топогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- топографія — [топограф'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- топографія — ТОПОГРА́ФІЯ, ї, ж. 1. Розділ геодезії, що вивчає земну поверхню, способи її вимірювання та зображення на плані або карті. Сьогодні курсанти другого взводу сидять у класі, і викладач топографії .. Словник української мови у 20 томах
- топографія — -ї, ж. 1》 Розділ геодезії, що вивчає земну поверхню, способи її вимірювання та зображення на плані або карті. 2》 Сукупність географічних ознак певного населеного пункту, адміністративно-територіальної одиниці тощо. 3》 анат. Опис місця та розміщення окремих ділянок або органів стосовно один одного. Великий тлумачний словник сучасної мови
- топографія — Топогра́фія, -фії, -фією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- топографія — ТОПОГРА́ФІЯ, ї. ж. 1. Розділ геодезії, що вивчає земну поверхню, способи її вимірювання та зображення на плані або карті. Сьогодні курсанти другого взводу сидять у класі, і викладач топографії.. Словник української мови в 11 томах