топографія
ТОПОГРА́ФІЯ, ї, ж.
1. Розділ геодезії, що вивчає земну поверхню, способи її вимірювання та зображення на плані або карті.
Сьогодні курсанти другого взводу сидять у класі, і викладач топографії .. перевіряє, наскільки міцно засвоїли юнаки те, про що він читав їм узимку (І. Багмут).
2. Сукупність географічних ознак певного населеного пункту, адміністративно-територіальної одиниці тощо.
Розповідь про помсту Ольги деревлянам у 945 р., занесена в літопис, мабуть, в 60–70-х роках XI ст., містить деякі дані про стародавній Київ і його топографію (з наук. літ.);
Сучасна місячна картографія розвивається по трьох головних напрямах. Найбільш давній і розвинутий з них – топографія Місяця (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- топографія — топогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- топографія — [топограф'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- топографія — топогра́фія (від грец. τόπος – місце, місцевість і ...графія) 1. Розділ геодезії, що розробляє методи знімання й зображення земної поверхні на планах і загальногеографічних картах великого масштабу. 2. Поверхня певної ділянки земної кулі. Словник іншомовних слів Мельничука
- топографія — -ї, ж. 1》 Розділ геодезії, що вивчає земну поверхню, способи її вимірювання та зображення на плані або карті. 2》 Сукупність географічних ознак певного населеного пункту, адміністративно-територіальної одиниці тощо. 3》 анат. Опис місця та розміщення окремих ділянок або органів стосовно один одного. Великий тлумачний словник сучасної мови
- топографія — Топогра́фія, -фії, -фією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- топографія — ТОПОГРА́ФІЯ, ї. ж. 1. Розділ геодезії, що вивчає земну поверхню, способи її вимірювання та зображення на плані або карті. Сьогодні курсанти другого взводу сидять у класі, і викладач топографії.. Словник української мови в 11 томах