1. Словник іншомовних слів Мельничука

торф

(пім. Torf)

геологічні відклади органічного походження, що є скупченням напіврозкладених рослинних решток з домішкою мінеральних частинок. Використовують головним чином як паливо, а також у сільському господарстві, хімічній промисловості.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торф — торф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. торф — ТОРФ, у, ч. Суцільна маса, що утворюється в болотах і являє собою скупчення напіврозкладених рослинних решток із домішкою мінеральних частинок (піску, глини тощо); належить до горючих корисних копалин, а також використовується як добриво. Словник української мови у 20 томах
  3. торф — -у, ч. Суцільна маса, що утворюється в болотах і являє собою скупчення напіврозкладених рослинних решток із домішкою мінеральних частинок (піску, глини тощо); належить до горючих корисних копалин, а також використовується як добриво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. торф — Осадова порода, продукт часткового розкладання болотної рослинності в умовах надмірної вологості; містить бл. 60% вуглецю; використовують як паливо, компост, підстилку, лікарську сировину; в Україні — поклади на Поліссі. Універсальний словник-енциклопедія
  5. торф — Торф, -фу, -фові, в -фі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. торф — ТОРФ, у, ч. Суцільна маса, що утворюється в болотах і являє собою скупчення напіврозкладених рослинних решток із домішкою мінеральних частинок (піску, глини тощо); належить до горючих корисних копалин, а також використовується як добриво. Словник української мови в 11 томах