1. Словник української мови в 11 томах

торф

ТОРФ, у, ч. Суцільна маса, що утворюється в болотах і являє собою скупчення напіврозкладених рослинних решток із домішкою мінеральних частинок (піску, глини тощо); належить до горючих корисних копалин, а також використовується як добриво.

Україна має величезні запаси торфу, загальна площа якого перевищує 2-2,5 млн га (Вісник АН, 4, 1949, 11);

— От ми і знайшли торф біля Морозенкового озера (Стельмах, І, 1962, 348);

Ефективність торфу як добрива залежить від наявності в ньому певних поживних речовин, а також від його кислотності (Колг. Укр., 9, 1959, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торф — торф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. торф — (пім. Torf) геологічні відклади органічного походження, що є скупченням напіврозкладених рослинних решток з домішкою мінеральних частинок. Використовують головним чином як паливо, а також у сільському господарстві, хімічній промисловості. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. торф — ТОРФ, у, ч. Суцільна маса, що утворюється в болотах і являє собою скупчення напіврозкладених рослинних решток із домішкою мінеральних частинок (піску, глини тощо); належить до горючих корисних копалин, а також використовується як добриво. Словник української мови у 20 томах
  4. торф — -у, ч. Суцільна маса, що утворюється в болотах і являє собою скупчення напіврозкладених рослинних решток із домішкою мінеральних частинок (піску, глини тощо); належить до горючих корисних копалин, а також використовується як добриво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. торф — Осадова порода, продукт часткового розкладання болотної рослинності в умовах надмірної вологості; містить бл. 60% вуглецю; використовують як паливо, компост, підстилку, лікарську сировину; в Україні — поклади на Поліссі. Універсальний словник-енциклопедія
  6. торф — Торф, -фу, -фові, в -фі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)