1. Словник української мови в 11 томах

торувати

ТОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., перев. у сполуч. зі сл. дорога, шлях, путь, стежка. Те саме, що проклада́ти 3.

По річці вплав пливуть [скіфи] І по льоду дзвінкім торують хижу путь… (Зеров, Вибр., 1966, 391);

Торувати новий шлях завжди важче, ніж іти вже проїждженою дорогою (Літ. газ., 2.XI 1946, 2);

В ім’я щасливого майбутнього Нечуй-Левицький сатиричним пером викривав усю недоладність і нікчемність тогочасної дійсності, торував шляхи до кращого майбутнього (Вітч., 1, 1964, 147);

*Образно. Вони [струмки] дзвенять за темним бором, За горизонтом неозорим, В старих, розквашених полях Собі торують дальній шлях, Щоб потім вилитись у ріки І в синє море потекти … (Шпорта, Вибр., 1958, 333).

◊ Торува́ти межу́ див. межа́;

Торува́ти собі́ доро́гу (шлях, сте́жку, путь) — те саме, що Проклада́ти собі́ доро́гу (сте́жку, шлях і т. ін.) ( див. проклада́ти).

Іван Іванович ще малолітком Лишився сам — батьки поумирали, І сам собі дорогу життьову Він торував (Рильський, II, 1956, 207).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торувати — торува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. торувати — (шлях) ПРОКЛАДАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. торувати — див. топтати Словник синонімів Вусика
  4. торувати — ТОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, перев. у сполуч. зі сл. дорога, шлях, путь, стежка. Те саме, що проклада́ти 3. По річці вплав пливуть [скіфи] І по льоду дзвінкім торують хижу путь... (М. Словник української мови у 20 томах
  5. торувати — -ую, -уєш, недок., перех., перев. у сполуч. зі сл. дорога, шлях, путь, стежка. Те саме, що прокладати 3). Торувати дорогу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. торувати — торува́ти шлях (доро́гу). 1. кому, чому, для кого. Створювати сприятливі умови для кого-, чого-небудь; допомагати комусь. (Річард:) А все ж Голландія новому хисту торує шлях широкий (Леся Українка); — Чмихавки?... Фразеологічний словник української мови
  7. торувати — ПРОКЛАДА́ТИ (дорогу, стежку — утворювати, йдучи, ходячи, їдучи, їздячи), ТОРУВА́ТИ, УТОРО́ВУВАТИ (ВТОРО́ВУВАТИ), УБИВА́ТИ (ВБИВА́ТИ), ПРОБИВА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОТИРА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  8. торувати — Торува́ти, -ру́ю, -ру́єш (доро́гу); торо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. торувати — Торува́ти, -ру́ю, -єш гл. Утаптывать, пролагать дорогу. Шейк. Словник української мови Грінченка