традиція

тради́ція

(лат. traditio – передача)

1. Форма передачі соціального досвіду; ідеї, звичаї, норми, що передаються з покоління в покоління.

2. Звичайна норма, манера чого-небудь.

3. В християнському богослов’ї релігійні положення й настанови, начебто одержані від бога, але не в письмовій формі (як «святе письмо» – Біблія), а усно.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. традиція — тради́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. традиція — Узвичаєння, узвичаєність, неписаний закон, звичай; ПОБ. звичка, друга натура; (традиційне правило) умовність, формальність, форма. Словник синонімів Караванського
  3. традиція — (від лат. traditio — передача) традиційна передача від одного покоління до іншого форм діяльності та спілкування, а також супутніх їм звичаїв, правил, уявлень, цінностей Словник іншомовних соціокультурних термінів
  4. традиція — У своєму буквальному смислі слово «традиція» охоплює все те в нашій культурі, що було успадковано і передано нам з минулого. У цьому всеосяжному смислі тільки нетрадиційна для культури річ є явно новою чи вочевидь недовговічною... Енциклопедія політичної думки
  5. традиція — Звичай Словник чужослів Павло Штепа
  6. традиція — ТРАДИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично й передаються з покоління в покоління. Словник української мови у 20 томах
  7. традиція — -ї, ж. 1》 Досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично й передаються з покоління в покоління. || Передача досвіду, звичаїв, культурних надбань із покоління в покоління. 2》 перев. мн., чого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. традиція — Передача від одного покоління до ін. того, що є суттю культури (звичаї, погляди, вірування, способи мислення і виховання, суспільні норми) і що визнається певною сукупністю людей суспільно важливим для її сучасного і майбутнього. Універсальний словник-енциклопедія
  9. традиція — ТРАДИЦІЯ — поняття, що визначає різноманітні форми впливу минулого на сучасне й майбутнє. Вирізняють, зокрема, соціокультурні форми традиції — звичай, стереотип, ритуал, обряд, які притаманні суспільним стосункам від часів виникнення суспільства. Філософський енциклопедичний словник
  10. традиція — ЗВИ́ЧАЙ (загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у житті, побуті якогось народу, колективу, сім'ї і т. ін. і передаються наступним поколінням), ТРАДИ́ЦІЯ, ЗАВО́Д (ЗАВІ́Д) розм., НО́РОВ розм., ПОВЕДЕ́НЦІЯ розм., ЗАВЕДЕ́НЦІЯ жарт. Словник синонімів української мови
  11. традиція — Тради́ція, -ції, -цією; -ди́ції, -ди́цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. традиція — ТРАДИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично й передаються з покоління в покоління. Словник української мови в 11 томах
  13. традиція — рос. традиция історично складені, що передаються від покоління до покоління усталені морально-етичні звичаї, обряди, суспільні настанови, ідеї, цінності, норми поведінки; елементи соціально-культурного наслідування... Eкономічна енциклопедія
  14. традиція — (лат. — оповідання) Використання історичного досвіду в архітектурі і образотворчому мистецтві сучасниками і наступними поколіннями. Архітектура і монументальне мистецтво