1. Словник іншомовних слів Мельничука

трактат

тракта́т

(від лат. tractatus – обговорення, розгляд)

1. Наукова праця, де докладно розглянуто якесь окреме питання чи проблему.

2. Міжнародний договір, угода.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трактат — тракта́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. трактат — див. ДОГОВІР; (науковий) реферат, доповідь, розвідка. Словник синонімів Караванського
  3. трактат — [трактат] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. трактат — 1. розправа, розвідка, науковий твір, див. есей 2. угода, див. договір Словник чужослів Павло Штепа
  5. трактат — ТРАКТА́Т, у, ч. 1. заст. Договір, угода між державами. З величезними зусиллями, віроломно ошукавши Хмельницького так званим Зборовським трактатом, володарі Польщі зібрали нові сили й через рік знову вдерлися у межі України (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
  6. трактат — Договір, перемир'я, угода Словник застарілих та маловживаних слів
  7. трактат — -у, ч. 1》 заст. Договір, угода між державами. 2》 Наукова праця, де докладно розглянуто якесь конкретне питання чи окрему проблему; міркування на спеціальну тему. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. трактат — ДО́ГОВІ́Р (взаємне зобов'язання, письмове або усне, про права та обов'язки між певними сторонами), УГО́ДА, УКЛА́Д заст., РЯД заст.; КОНТРА́КТ (письмовий); ПАКТ, ТРАКТА́Т заст. Словник синонімів української мови
  9. трактат — Тракта́т, -та; -та́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. трактат — ТРАКТА́Т, у, ч. 1. заст. Договір, угода між державами. З величезними зусиллями, віроломно ошукавши Хмельницького так званим Зборовським трактатом, володарі Польщі зібрали нові сили й через рік знову вдерлися у межі України (Довж., III, 1960, 77). Словник української мови в 11 томах