1. Словник української мови в 11 томах

трактат

ТРАКТА́Т, у, ч.

1. заст. Договір, угода між державами.

З величезними зусиллями, віроломно ошукавши Хмельницького так званим Зборовським трактатом, володарі Польщі зібрали нові сили й через рік знову вдерлися у межі України (Довж., III, 1960, 77).

2. Наукова праця, де докладно розглянуто якесь конкретне питання чи окрему проблему; міркування на спеціальну тему.

— Ви, професори, пишіть свої книги і трактати зрозуміло, бо ви промовляєте до розуму (Фр., IV, 1950, 34);

Чому у наших поетів нема середини між дитячою пісенькою і політичним або філософським трактатом?.. (Л. Укр., V, 1956, 176);

Своєрідний трактат про любов до книги написав ерудований вчений Річард де Пері на початку XIV віку (Вітч., 1, 1969, 206).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трактат — тракта́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. трактат — див. ДОГОВІР; (науковий) реферат, доповідь, розвідка. Словник синонімів Караванського
  3. трактат — [трактат] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. трактат — 1. розправа, розвідка, науковий твір, див. есей 2. угода, див. договір Словник чужослів Павло Штепа
  5. трактат — тракта́т (від лат. tractatus – обговорення, розгляд) 1. Наукова праця, де докладно розглянуто якесь окреме питання чи проблему. 2. Міжнародний договір, угода. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. трактат — ТРАКТА́Т, у, ч. 1. заст. Договір, угода між державами. З величезними зусиллями, віроломно ошукавши Хмельницького так званим Зборовським трактатом, володарі Польщі зібрали нові сили й через рік знову вдерлися у межі України (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
  7. трактат — Договір, перемир'я, угода Словник застарілих та маловживаних слів
  8. трактат — -у, ч. 1》 заст. Договір, угода між державами. 2》 Наукова праця, де докладно розглянуто якесь конкретне питання чи окрему проблему; міркування на спеціальну тему. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. трактат — ДО́ГОВІ́Р (взаємне зобов'язання, письмове або усне, про права та обов'язки між певними сторонами), УГО́ДА, УКЛА́Д заст., РЯД заст.; КОНТРА́КТ (письмовий); ПАКТ, ТРАКТА́Т заст. Словник синонімів української мови
  10. трактат — Тракта́т, -та; -та́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)