1. Словник української мови в 11 томах

тракт

ТРАКТ, у, ч.

1. Те саме, що шлях 1.

Йдуть вони [брати] день, вийшли на великий тракт (Н.-Лев., III, 1956, 289);

Їхали [повстанці] битим трактом, на котрім голосно роздавався тупіт їх коней (Фр., VIII, 1952, 288);

Під час вітру падали у нас сніги.. В горах, на сімферопольському тракті, пошта два дні стояла в снігу, поки її відкопали (Л. Укр., V, 1956, 219);

До Москви, як відомо, він [Т. Шевченко] їхав поїздом., а звідти поштовим трактом (Літ. Укр., 8.III 1968, 2).

2. спец. Сукупність технічних засобів для передавання, переміщення чого-небудь.

У стрічкопротяжний тракт заряджають певну частину фільмокопії і після розвертання механізму проектора вмикають електродвигун (Пересувні кінопр., 1959, 218).

∆ Травни́й тракт — сукупність травних органів людини й тварин.

Складний процес травлення й засвоєння їжі відбувається на всьому протязі травного тракту, починаючи від порожнини рота (Курс патології, 1956, 284);

Шлунко́во-кишко́вий тракт — шлях, що його проходить їжа в організмі людини й тварин від шлунка до відхідникового отвору.

Регулярні приймання їжі сприяють регулярній діяльності шлунково-кишкового тракту (Заг. догляд за хворими, 1957, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Тракт — Тракт іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. тракт — див. ДОРОГА; (травний) ІД. травні органи. Словник синонімів Караванського
  3. тракт — див. дорога Словник синонімів Вусика
  4. тракт — Дорога, шлях, битий шлях, колія, див. шосе, соша Словник чужослів Павло Штепа
  5. тракт — (від лат. tractus – волочіння, низка, протяжність) 1. Велика проїзна дорога, шлях. 2. Сукупність пристроїв, що утворюють шлях слідування чого-небудь (напр., Т. звукопередачі). 3. Шлях проходження їжі в організмі (шлунково-кишковий Т.). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. тракт — ТРАКТ, у, ч. 1. Те саме, що шлях 1. Йдуть вони [брати] день, вийшли на великий тракт (І. Нечуй-Левицький); Їхали [повстанці] битим трактом, на котрім голосно роздавався тупіт їх коней (І. Франко); Під час вітру падали у нас сніги .. Словник української мови у 20 томах
  7. тракт — Шлях, область Словник застарілих та маловживаних слів
  8. тракт — -у, ч. 1》 Те саме, що шлях 1). 2》 спец. Пристрої та (чи) середовище, що створюють шлях передавання сигналів, енергії, інформації та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. тракт — ДОРО́ГА (смуга землі, по якій їздять і ходять), ШЛЯХ, ПУТЬ, ТРАКТ заст.; ШОСЕ́, СОШЕ́ розм., СОША́ розм. (з асфальтовим, бетонним тощо покриттям); ТРА́СА, МАГІСТРА́ЛЬ рідше (яка з'єднує великі міста, важливі центри)... Словник синонімів української мови
  10. тракт — Тракт, -ту; тра́кти, -ктів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)