тракт

ТРАКТ, у, ч.

1. Те саме, що шлях 1.

Йдуть вони [брати] день, вийшли на великий тракт (І. Нечуй-Левицький);

Їхали [повстанці] битим трактом, на котрім голосно роздавався тупіт їх коней (І. Франко);

Під час вітру падали у нас сніги .. В горах, на сімферопольському тракті, пошта два дні стояла в снігу, поки її відкопали (Леся Українка);

До Москви, як відомо, він [Т. Шевченко] їхав поїздом., а звідти поштовим трактом (з газ.).

2. спец. Сукупність технічних засобів для передавання, переміщення чого-небудь.

У стрічкопротяжний тракт заряджають певну частину фільмокопії і після розвертання механізму проектора вмикають електродвигун (з навч. літ.).

(1) Цифрови́й тракт – сукупність засобів цифрового передавання цифрового сигналу з визначеною швидкістю між двома розподільними об'єктами.

△ (2) Травни́й тракт – сукупність травних органів людини й тварин.

Складний процес травлення й засвоєння їжі відбувається на всьому протязі травного тракту, починаючи від порожнини рота (з наук. літ.);

(3) Шлунко́во-кишко́вий тракт – шлях, що його проходить їжа в організмі людини й тварин від шлунка до відхідникового отвору.

Регулярні приймання їжі сприяють регулярній діяльності шлунково-кишкового тракту (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Тракт — Тракт іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. тракт — див. ДОРОГА; (травний) ІД. травні органи. Словник синонімів Караванського
  3. тракт — див. дорога Словник синонімів Вусика
  4. тракт — Дорога, шлях, битий шлях, колія, див. шосе, соша Словник чужослів Павло Штепа
  5. тракт — (від лат. tractus – волочіння, низка, протяжність) 1. Велика проїзна дорога, шлях. 2. Сукупність пристроїв, що утворюють шлях слідування чого-небудь (напр., Т. звукопередачі). 3. Шлях проходження їжі в організмі (шлунково-кишковий Т.). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. тракт — Шлях, область Словник застарілих та маловживаних слів
  7. тракт — -у, ч. 1》 Те саме, що шлях 1). 2》 спец. Пристрої та (чи) середовище, що створюють шлях передавання сигналів, енергії, інформації та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. тракт — ДОРО́ГА (смуга землі, по якій їздять і ходять), ШЛЯХ, ПУТЬ, ТРАКТ заст.; ШОСЕ́, СОШЕ́ розм., СОША́ розм. (з асфальтовим, бетонним тощо покриттям); ТРА́СА, МАГІСТРА́ЛЬ рідше (яка з'єднує великі міста, важливі центри)... Словник синонімів української мови
  9. тракт — Тракт, -ту; тра́кти, -ктів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. тракт — ТРАКТ, у, ч. 1. Те саме, що шлях 1. Йдуть вони [брати] день, вийшли на великий тракт (Н.-Лев., III, 1956, 289); Їхали [повстанці] битим трактом, на котрім голосно роздавався тупіт їх коней (Фр., VIII, 1952, 288); Під час вітру падали у нас сніги.. Словник української мови в 11 томах