трапеція

трапе́ція

(грец. τραπέζιον, букв. – столик)

1. Чотирикутник, дві сторони якого (основи Т.) паралельні, а дві інші (бічні сторони Т.) – непаралельні.

2. Гімнастичний снаряд – горизонтальна перекладина, підвішена на двох тросах або мотузках.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трапеція — трапе́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. трапеція — ТРАПЕ́ЦІЯ, ї, ж. 1. мат. Чотирикутник, у якому дві протилежні сторони (основи) паралельні, а дві інші (бічні) – не паралельні. Паралельні сторони трапеції називаються її основами, непаралельні – боками (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. трапеція — -ї, ж. 1》 мат. Чотирикутник, у якому дві протилежні сторони (основи) паралельні, а дві інші (бічні) – не паралельні. || Про те, що схоже на цю геометричну фігуру. 2》 спорт. Гімнастичний прилад, що складається з горизонтальної поперечки, підвішеної на двох тросах або мотузках. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трапеція — Чотирикутник з 2-ма паралельними сторонами (основи т.). Універсальний словник-енциклопедія
  5. трапеція — Трапе́ція, -ції, -цією; -пе́ції, -пе́цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. трапеція — ТРАПЕ́ЦІЯ, ї, ж. 1. мат. Чотирикутник, у якому дві протилежні сторони (основи) паралельні, а дві інші (бічні) — не паралельні. Паралельні сторони трапеції називаються її основами, непаралельні — боками (Геом. Словник української мови в 11 томах