трапеція

ТРАПЕ́ЦІЯ, ї, ж.

1. мат. Чотирикутник, у якому дві протилежні сторони (основи) паралельні, а дві інші (бічні) — не паралельні.

Паралельні сторони трапеції називаються її основами, непаралельні — боками (Геом., І, 1956, 58);

// Про те, що схоже на цю геометричну фігуру.

Недалеко від шляху миготіла зоряна трапеція. Самої вишки в темряві було не видно. Але електричні лампочки світилися в небі, ніби спущена на парашуті велетенська люстра (Цюпа, Краяни, 1971, 362).

2. спорт. Гімнастичний прилад, що складається з горизонтальної поперечки, підвішеної на двох тросах або мотузках.

Юрко пішов у фізкультурний зал, де на трапеціях і брусах справлялися школярі (Донч., Ю. Васюта, 1950, 72);

Акробати бігали по канатах і дротах над юрбою, вигиналися на трапеціях (Тулуб, Людолови, II, 1957, 290).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трапеція — трапе́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. трапеція — трапе́ція (грец. τραπέζιον, букв. – столик) 1. Чотирикутник, дві сторони якого (основи Т.) паралельні, а дві інші (бічні сторони Т.) – непаралельні. 2. Гімнастичний снаряд – горизонтальна перекладина, підвішена на двох тросах або мотузках. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. трапеція — ТРАПЕ́ЦІЯ, ї, ж. 1. мат. Чотирикутник, у якому дві протилежні сторони (основи) паралельні, а дві інші (бічні) – не паралельні. Паралельні сторони трапеції називаються її основами, непаралельні – боками (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. трапеція — -ї, ж. 1》 мат. Чотирикутник, у якому дві протилежні сторони (основи) паралельні, а дві інші (бічні) – не паралельні. || Про те, що схоже на цю геометричну фігуру. 2》 спорт. Гімнастичний прилад, що складається з горизонтальної поперечки, підвішеної на двох тросах або мотузках. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. трапеція — Чотирикутник з 2-ма паралельними сторонами (основи т.). Універсальний словник-енциклопедія
  6. трапеція — Трапе́ція, -ції, -цією; -пе́ції, -пе́цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)