трюфель

трю́фель

(нім. Trüffel, від лат. tuber)

1. Рід сумчастих грибів. Поширені в Європі, Азії, Африці і в Північній Америці. Деякі види їстівні.

2. Сорт шоколадних цукерок.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трюфель — трю́фель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. трюфель — Печериця Словник чужослів Павло Штепа
  3. трюфель — ТРЮ́ФЕЛЬ, я, ч. 1. Схожий формою на бульбу коричнювато-чорний їстівний гриб, який росте під землею і має високі смакові якості. Я роздивилася знахідку, понюхала і сказала: – Молодець! Ти знайшов трюфель! Це рідкісний гриб, дуже дорогий і поживний (М. Словник української мови у 20 томах
  4. трюфель — -я, ч. 1》 Схожий формою на бульбу коричнювато-чорний їстівний гриб, який росте під землею і має високі смакові якості. 2》 трюфелі, -ів, мн. Назва шоколадних цукерок, які формою нагадують ці гриби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. трюфель — Їстівний гриб класу аскоміцетів; плодове тіло підземне, бульбоподібне, темно-коричневого забарвлення; росте в лісах тепліших районів зони помірного клімату; дуже рідкісний гриб. Універсальний словник-енциклопедія
  6. трюфель — ТРЮ́ФЕЛЬ, я, ч. 1. Схожий формою на бульбу коричнювато-чорний їстівний гриб, який росте під землею і має високі смакові якості. Я роздивилася знахідку, понюхала і сказала: — Молодець! Ти знайшов трюфель! Це рідкісний гриб, дуже дорогий і поживний (Чаб. Словник української мови в 11 томах