1. Словник іншомовних слів Мельничука

тріада

тріа́да

[від грец. τριάς (τριάδος) – трійка, трійця]

1. Єдність, утворювана трьома окремими частинами, елементами.

2. В ідеалістичній філософії Гегеля – позначення ідеї про триступінчастість діалектичного розвитку: теза, антитеза, синтез.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріада — тріа́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тріада — ТРІА́ДА, и, ж. 1. книжн. Єдність, утворювана трьома окремими особами, предметами, поняттями або частинами, елементами. Вони [психотерапевти] взяли на озброєння тріаду Бехтерєва: навіювання у гіпнозі, у бадьорому стані і самонавіювання (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. тріада — -и, ж. 1》 книжн. Єдність, утворювана трьома окремими особами, предметами, поняттями або частинами, елементами. 2》 У філософській системі Гегеля – триступінчастий розвиток ідеї, що визначає три ступені в розвитку явищ дійсності: теза, антитеза й синтез. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тріада — ТРІАДА (тріадичність) — зовнішня форма діалектичного методу, полягає у покладанні тези, висуненні антитези і подальшому їх синтезі. Вперше Т. помітив і подав у своїй таблиці категорій Кант. Фіхте розробив її у структурі свого науковчення. Філософський енциклопедичний словник
  5. тріада — ТРІА́ДА, и, ж. 1. книжн. Єдність, утворювана трьома окремими особами, предметами, поняттями або частинами, елементами. Вони [психотерапевти] взяли на озброєння тріаду Бехтерєва: навіювання у гіпнозі, у бадьорому стані і самонавіювання (Наука.. Словник української мови в 11 томах