тубус
ту́бус
(від лат. tubus – труба)
1. фіз. Елемент оптичного приладу (напр., мікроскопа, оптичної труби) у вигляді втулки, в яку вставлено лінзи.
2. фот. Оправа об’єктива.
3. тех. У посудинах різного роду (реторти, колби тощо) отвір для пропускання рідини або газів.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тубус — ту́бус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тубус — ТУ́БУС, а, ч., спец. 1. Труба в оптичних приладах. Важливою частиною мікроскопа є тубус, або труба (з навч. літ.); Усі елементи звуковідтворювальної оптики проектора, крім лінзи фотоелемента, розміщені в тубусі, який являє собою колінчасту трубку (з навч. Словник української мови у 20 томах
- тубус — -а, ч., спец. 1》 Труба в оптичних приладах. 2》 У посудинах різного типу (ретортах, колбах тощо) отвір для пропускання рідини або газів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тубус — ТУ́БУС, а, ч., спец. 1. Труба в оптичних приладах. Важливою частиною мікроскопа є тубус, або труба (Практ. з анат. рослин, 1955, 4); Усі елементи звуковідтворювальної оптики проектора, крім лінзи фотоелемента, розміщені в тубусі... Словник української мови в 11 томах