1. Словник української мови в 11 томах

тубус

ТУ́БУС, а, ч., спец.

1. Труба в оптичних приладах.

Важливою частиною мікроскопа є тубус, або труба (Практ. з анат. рослин, 1955, 4);

Усі елементи звуковідтворювальної оптики проектора, крім лінзи фотоелемента, розміщені в тубусі, який являє собою колінчасту трубку (Пересувні кінопр., 1959, 23).

2. У посудинах різного типу (ретортах, колбах тощо) отвір для пропускання рідини або газів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тубус — ту́бус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тубус — ТУ́БУС, а, ч., спец. 1. Труба в оптичних приладах. Важливою частиною мікроскопа є тубус, або труба (з навч. літ.); Усі елементи звуковідтворювальної оптики проектора, крім лінзи фотоелемента, розміщені в тубусі, який являє собою колінчасту трубку (з навч. Словник української мови у 20 томах
  3. тубус — -а, ч., спец. 1》 Труба в оптичних приладах. 2》 У посудинах різного типу (ретортах, колбах тощо) отвір для пропускання рідини або газів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тубус — ту́бус (від лат. tubus – труба) 1. фіз. Елемент оптичного приладу (напр., мікроскопа, оптичної труби) у вигляді втулки, в яку вставлено лінзи. 2. фот. Оправа об’єктива. 3. тех. У посудинах різного роду (реторти, колби тощо) отвір для пропускання рідини або газів. Словник іншомовних слів Мельничука