тургор

ту́ргор

(лат. turgor, від turgeo – набрякаю, наповнююсь)

у рослин стан напруження клітинної оболонки, зумовлений тиском вмісту клітини (залежить від насиченості клітин водою). Втрачається у стані в’янення.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тургор — ту́ргор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тургор — ТУ́РГОР, у, ч., фізл. Стан напруження клітинної оболонки рослин, який зумовлюється взаємним тиском оболонки і вмісту клітини і завдяки якому органи рослин набувають певної міцності та стійкості. Мозаїка – вірусна хвороба... Словник української мови у 20 томах
  3. тургор — -у, ч., фізіол. Здатність клітин і органів здійснювати опір різним механічним діям. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тургор — Стан напруження оболонки клітини, спричинений її наповненням і тиском протопласта на оболонку. Універсальний словник-енциклопедія
  5. тургор — ТУ́РГОР, у, ч., фізл. Стан напруження клітинної оболонки рослин, який зумовлюється взаємним тиском оболонки і вмісту клітини і завдяки якому органи рослин набувають певної міцності та стійкості. Словник української мови в 11 томах