тургор
ту́ргор
(лат. turgor, від turgeo – набрякаю, наповнююсь)
у рослин стан напруження клітинної оболонки, зумовлений тиском вмісту клітини (залежить від насиченості клітин водою). Втрачається у стані в’янення.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тургор — ту́ргор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тургор — ТУ́РГОР, у, ч., фізл. Стан напруження клітинної оболонки рослин, який зумовлюється взаємним тиском оболонки і вмісту клітини і завдяки якому органи рослин набувають певної міцності та стійкості. Мозаїка – вірусна хвороба... Словник української мови у 20 томах
- тургор — -у, ч., фізіол. Здатність клітин і органів здійснювати опір різним механічним діям. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тургор — Стан напруження оболонки клітини, спричинений її наповненням і тиском протопласта на оболонку. Універсальний словник-енциклопедія
- тургор — ТУ́РГОР, у, ч., фізл. Стан напруження клітинної оболонки рослин, який зумовлюється взаємним тиском оболонки і вмісту клітини і завдяки якому органи рослин набувають певної міцності та стійкості. Словник української мови в 11 томах