тургор
ТУ́РГОР, у, ч., фізл. Стан напруження клітинної оболонки рослин, який зумовлюється взаємним тиском оболонки і вмісту клітини і завдяки якому органи рослин набувають певної міцності та стійкості.
Мозаїка — вірусна хвороба… Листя [цибулі] стає гофрованим, сплюснутим, згодом втрачає тургор, звисає вниз і при сильному ураженні в період цвітіння відмирає (Хлібороб Укр., 5, 1969, 21).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тургор — ту́ргор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тургор — ТУ́РГОР, у, ч., фізл. Стан напруження клітинної оболонки рослин, який зумовлюється взаємним тиском оболонки і вмісту клітини і завдяки якому органи рослин набувають певної міцності та стійкості. Мозаїка – вірусна хвороба... Словник української мови у 20 томах
- тургор — -у, ч., фізіол. Здатність клітин і органів здійснювати опір різним механічним діям. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тургор — ту́ргор (лат. turgor, від turgeo – набрякаю, наповнююсь) у рослин стан напруження клітинної оболонки, зумовлений тиском вмісту клітини (залежить від насиченості клітин водою). Втрачається у стані в’янення. Словник іншомовних слів Мельничука
- тургор — Стан напруження оболонки клітини, спричинений її наповненням і тиском протопласта на оболонку. Універсальний словник-енциклопедія