турнір
турні́р
(нім. Turnier, від старофранц. tournei)
1. військ. Змагання лицарів у середньовічній Західній Європі. Проводились здебільшого на конях.
2. спорт. Змагання між окремими учасниками або командами за круговою системою, де учасники (або команди) зустрічаються між собою один або кілька разів.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- турнір — турні́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- турнір — див. ГЕРЦЬ. Словник синонімів Караванського
- турнір — Змаг, герць, розигри, див. матч, розиграш Словник чужослів Павло Штепа
- турнір — ТУРНІ́Р, у, ч. 1. Військове змагання лицарів у середньовічній Західній Європі. [Пряха:] Щось довго вже не йде принцеса наша. [Ткаля:] Ще, значить, не скінчилися турніри, принцеса ж мусить бути до кінця... Словник української мови у 20 томах
- турнір — -у, ч. 1》 Військове змагання лицарів у середньовічній Західній Європі. 2》 Спортивне змагання, в якому учасники зустрічаються по одному або кілька разів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- турнір — Турні́р, -ні́ру; -ні́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- турнір — ТУРНІ́Р, у, ч. 1. Військове змагання лицарів у середньовічній Західній Європі. [Пряха:] Щось довго вже не йде принцеса наша. [Ткаля:] Ще, значить, не скінчилися турніри, принцеса ж мусить бути до кінця, щоб найгіднішого нагородити своїм вінцем (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах