турнір

турні́р

(нім. Turnier, від старофранц. tournei)

1. військ. Змагання лицарів у середньовічній Західній Європі. Проводились здебільшого на конях.

2. спорт. Змагання між окремими учасниками або командами за круговою системою, де учасники (або команди) зустрічаються між собою один або кілька разів.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. турнір — турні́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. турнір — див. ГЕРЦЬ. Словник синонімів Караванського
  3. турнір — Змаг, герць, розигри, див. матч, розиграш Словник чужослів Павло Штепа
  4. турнір — ТУРНІ́Р, у, ч. 1. Військове змагання лицарів у середньовічній Західній Європі. [Пряха:] Щось довго вже не йде принцеса наша. [Ткаля:] Ще, значить, не скінчилися турніри, принцеса ж мусить бути до кінця... Словник української мови у 20 томах
  5. турнір — -у, ч. 1》 Військове змагання лицарів у середньовічній Західній Європі. 2》 Спортивне змагання, в якому учасники зустрічаються по одному або кілька разів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. турнір — Турні́р, -ні́ру; -ні́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. турнір — ТУРНІ́Р, у, ч. 1. Військове змагання лицарів у середньовічній Західній Європі. [Пряха:] Щось довго вже не йде принцеса наша. [Ткаля:] Ще, значить, не скінчилися турніри, принцеса ж мусить бути до кінця, щоб найгіднішого нагородити своїм вінцем (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах