1. Словник української мови в 11 томах

турнір

ТУРНІ́Р, у, ч.

1. Військове змагання лицарів у середньовічній Західній Європі.

[Пряха:] Щось довго вже не йде принцеса наша. [Ткаля:] Ще, значить, не скінчилися турніри, принцеса ж мусить бути до кінця, щоб найгіднішого нагородити своїм вінцем (Л. Укр., II, 1951, 190);

Герольдом називали особу, яка напередодні турніру перевіряла «якість» його учасників, бо брати участь у ньому міг лише той рицар, в якого чотири покоління предків були вільними (Наука.., 10, 1965, 38).

2. Спортивне змагання, в якому учасники зустрічаються по одному разу.

В школі йшов шаховий турнір (Ів., Вел. очі, 1956, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. турнір — турні́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. турнір — див. ГЕРЦЬ. Словник синонімів Караванського
  3. турнір — Змаг, герць, розигри, див. матч, розиграш Словник чужослів Павло Штепа
  4. турнір — ТУРНІ́Р, у, ч. 1. Військове змагання лицарів у середньовічній Західній Європі. [Пряха:] Щось довго вже не йде принцеса наша. [Ткаля:] Ще, значить, не скінчилися турніри, принцеса ж мусить бути до кінця... Словник української мови у 20 томах
  5. турнір — -у, ч. 1》 Військове змагання лицарів у середньовічній Західній Європі. 2》 Спортивне змагання, в якому учасники зустрічаються по одному або кілька разів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. турнір — турні́р (нім. Turnier, від старофранц. tournei) 1. військ. Змагання лицарів у середньовічній Західній Європі. Проводились здебільшого на конях. 2. спорт. Змагання між окремими учасниками або командами за круговою системою, де учасники (або команди) зустрічаються між собою один або кілька разів. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. турнір — Турні́р, -ні́ру; -ні́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)