унтер-офіцер

у́нтер-офіце́р

(нім. Unteroffizier, від unter – нижчий і Offizier – офіцер)

звання молодшого командного складу в арміях дореволюційної Росії та ряду капіталістичних держав.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. унтер-офіцер — у́нтер-офіце́р іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. унтер-офіцер — Підстаршина Словник чужослів Павло Штепа
  3. унтер-офіцер — У́НТЕР-ОФІЦЕ́Р, а, ч., військ. Звання молодшого командного складу із солдат в дореволюційній російській та деяких сучасних іноземних арміях; // Особа, яка має це звання. Словник української мови у 20 томах
  4. унтер-офіцер — У́нтер-офіце́р, у́нтер-офіце́ра Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. унтер-офіцер — У́НТЕР-ОФІЦЕ́Р, а, ч., військ. Звання молодшого командного складу із солдат в дореволюційній російській та деяких сучасних іноземних арміях; // Особа, яка має це звання. Словник української мови в 11 томах