унтер-офіцер
у́нтер-офіце́р
(нім. Unteroffizier, від unter – нижчий і Offizier – офіцер)
звання молодшого командного складу в арміях дореволюційної Росії та ряду капіталістичних держав.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- унтер-офіцер — у́нтер-офіце́р іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
- унтер-офіцер — Підстаршина Словник чужослів Павло Штепа
- унтер-офіцер — У́НТЕР-ОФІЦЕ́Р, а, ч., військ. Звання молодшого командного складу із солдат в дореволюційній російській та деяких сучасних іноземних арміях; // Особа, яка має це звання. Словник української мови у 20 томах
- унтер-офіцер — У́нтер-офіце́р, у́нтер-офіце́ра Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- унтер-офіцер — У́НТЕР-ОФІЦЕ́Р, а, ч., військ. Звання молодшого командного складу із солдат в дореволюційній російській та деяких сучасних іноземних арміях; // Особа, яка має це звання. Словник української мови в 11 томах