унтер-офіцер
У́НТЕР-ОФІЦЕ́Р, а, ч., військ. Звання молодшого командного складу із солдат в дореволюційній російській та деяких сучасних іноземних арміях;
// Особа, яка має це звання.
Незабаром Максима зробили унтер-офіцером (Мирний, І, 1949, 230);
Оточений людьми, сидить русявочубий Марко, вчорашній унтер-офіцер лейб-гвардії Преображенського полку (Стельмах, І, 1962, 367).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- унтер-офіцер — у́нтер-офіце́р іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
- унтер-офіцер — Підстаршина Словник чужослів Павло Штепа
- унтер-офіцер — У́НТЕР-ОФІЦЕ́Р, а, ч., військ. Звання молодшого командного складу із солдат в дореволюційній російській та деяких сучасних іноземних арміях; // Особа, яка має це звання. Словник української мови у 20 томах
- унтер-офіцер — у́нтер-офіце́р (нім. Unteroffizier, від unter – нижчий і Offizier – офіцер) звання молодшого командного складу в арміях дореволюційної Росії та ряду капіталістичних держав. Словник іншомовних слів Мельничука
- унтер-офіцер — У́нтер-офіце́р, у́нтер-офіце́ра Правописний словник Голоскевича (1929 р.)