унікум

у́нікум

(лат. unicum – єдине, виняткове)

єдиний у своєму роді предмет; рідкісна річ.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. унікум — у́нікум 1 іменник чоловічого роду про річ, явище у́нікум 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
  2. унікум — Єдиний екземпляр, раритет; (хто) див. ОРИГІНАЛ. Словник синонімів Караванського
  3. унікум — I [ун'ікум] -ма, м. (на) -мов'і/-м'і, мн. -мие, -м'іў (про людину) II [ун'ікум] -му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў (рідкісний екземпляр) Орфоепічний словник української мови
  4. унікум — Своєрідне Словник чужослів Павло Штепа
  5. унікум — -у, ч. Рідкісний, єдиний екземпляр чого-небудь. Букіністичні унікуми. || перен. Про людину, незвичайну в якомусь відношенні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. унікум — У́НІКУМ, у, ч. Рідкісний, єдиний екземпляр чого-небудь. Лілія була зламана при самому корені. – Який жаль! Це фіалкова лілія, панове, унікум. Бачите... А запах! Відколи світ існує, люди не знають запаху лілії (О. Довженко); Букіністичні унікуми; // перен. Словник української мови у 20 томах
  7. унікум — У́нікум, -ма; -куми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. унікум — У́НІКУМ, у, ч. Рідкісний, єдиний екземпляр чого-небудь. Лілія була зламана при самому корені. — Який жаль! Це фіалкова лілія, панове, унікум. Бачите… А запах! Відколи світ існує, люди не знають запаху лілії (Довж. Словник української мови в 11 томах
  9. унікум — рос. уникум 1. Єдиний у своєму роді предмет, що був створений (або зберігся) в єдиному примірнику, рідкісна річ. 2. Переносно — єдина, унікальна людина; дивак. Eкономічна енциклопедія