унікум
Своєрідне
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- унікум — у́нікум 1 іменник чоловічого роду про річ, явище у́нікум 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
- унікум — Єдиний екземпляр, раритет; (хто) див. ОРИГІНАЛ. Словник синонімів Караванського
- унікум — I [ун'ікум] -ма, м. (на) -мов'і/-м'і, мн. -мие, -м'іў (про людину) II [ун'ікум] -му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў (рідкісний екземпляр) Орфоепічний словник української мови
- унікум — -у, ч. Рідкісний, єдиний екземпляр чого-небудь. Букіністичні унікуми. || перен. Про людину, незвичайну в якомусь відношенні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- унікум — У́НІКУМ, у, ч. Рідкісний, єдиний екземпляр чого-небудь. Лілія була зламана при самому корені. – Який жаль! Це фіалкова лілія, панове, унікум. Бачите... А запах! Відколи світ існує, люди не знають запаху лілії (О. Довженко); Букіністичні унікуми; // перен. Словник української мови у 20 томах
- унікум — у́нікум (лат. unicum – єдине, виняткове) єдиний у своєму роді предмет; рідкісна річ. Словник іншомовних слів Мельничука
- унікум — У́нікум, -ма; -куми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- унікум — У́НІКУМ, у, ч. Рідкісний, єдиний екземпляр чого-небудь. Лілія була зламана при самому корені. — Який жаль! Це фіалкова лілія, панове, унікум. Бачите… А запах! Відколи світ існує, люди не знають запаху лілії (Довж. Словник української мови в 11 томах
- унікум — рос. уникум 1. Єдиний у своєму роді предмет, що був створений (або зберігся) в єдиному примірнику, рідкісна річ. 2. Переносно — єдина, унікальна людина; дивак. Eкономічна енциклопедія