урацил

ураци́л

(від грец. οΰρον – сеча і лат. acetum – оцет)

органічна сполука. Міститься вільно в незначній кількості у тваринних і рослинних тканинах, входить до складу життєво важливих сполук.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урацил — УРАЦИ́Л, у, ч. Органічна сполука, піримідинова основа, що вільно міститься в незначній кількості у тваринних і рослинних тканинах, входить до складу життєво важливих сполук, одна з чотирьох літер генетичного коду. Словник української мови у 20 томах
  2. урацил — -у, ч. Органічна сполука, що міститься вільно в незначній кількості у тваринних і рослинних тканинах; входить до складу життєво важливих сполук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. урацил — див. піримідонові основи Універсальний словник-енциклопедія