1. Словник іншомовних слів Мельничука

уремія

уремі́я

(від грец. οΰρον – сеча і ...емія)

хворобливий стан людини й деяких тварин, спричинюваний самоотруєнням організму азотистими продуктами обміну речовин внаслідок недостатності функцій нирок.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уремія — уремі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. уремія — (мед.) сечокрів'я Словник чужослів Павло Штепа
  3. уремія — УРЕМІ́Я, ї, ж., мед. Хворобливий стан людини, який викликається самоотруєнням організму азотистими продуктами обміну речовин внаслідок порушення діяльності нирок. Для діагнозу уремії вирішальне значення має дослідження сечі, визначення залишкового азоту в крові (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. уремія — -ї, ж., мед. Хворобливий стан людини, спричинюваний самоотруєнням організму нітрогеновими продуктами обміну речовин внаслідок порушення діяльності нирок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. уремія — Важке самоотруєння організму продуктами розпаду як наслідок ниркової недостатності; прояви — сильні головні болі, блювота, виснаження, судома, набряк мозку й легенів. Універсальний словник-енциклопедія
  6. уремія — УРЕМІ́Я, ї, ж., мед. Хворобливий стан людини, який викликається самоотруєнням організму азотистими продуктами обміну речовин внаслідок порушення діяльності нирок. Словник української мови в 11 томах