утопічний

Значення в інших словниках

1. утопічний — утопі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
2. утопічний — Нездійсненний, нереальний, химерний; (світогляд) не науковий, утопійний, п! ФАНТАСТИЧНИЙ Словник синонімів Караванського
3. утопічний — [утоуп’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
4. утопічний — Химерний, уроєний, оманний, див. ілюзорний, позірний Словник чужослів Павло Штепа
5. утопічний — УТОПІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який ґрунтується на утопії (у 1 знач.); ненауковий. Домарксівський гуманізм мав ту корінну хибу, що він був утопічний, лишався добрим побажанням (з наук.-попул. літ.). 2. Те, що є утопією (у 2 знач.); нездійсненний, нереальний. Словник української мови у 20 томах
6. утопічний — -а, -е. 1》 Який ґрунтується на утопії (у 1 знач.); ненауковий. 2》 Те, що є утопією (у 2 знач.); нездійсненний, нереальний. 3》 Те, що є утопією (у 3 знач.). Утопічний соціалізм — вчення про суспільний лад, який ґрунтується на соціальній рівності, відсутності експлуатації. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. утопічний — НЕЗДІЙСНЕ́ННИЙ (який не може здійснитися, збутися), НЕЗДІЙСНИ́МИЙ рідше, НЕМОЖЛИ́ВИЙ, НЕЗБУ́ТНІЙ рідше; НЕДОСЯ́ЖНИЙ (якого не можна досягти, добитися); НЕРЕА́ЛЬНИЙ, НЕЖИТТЄ́ВИЙ (НЕЖИТТЬОВИ́Й рідше), ФАНТАСТИ́ЧНИЙ підсил., УТОПІ́ЧНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
8. утопічний — Утопі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. утопічний — УТОПІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який грунтується на утопії (у 1 знач.); ненауковий. Старе російське революційне народництво стояло на утопічній, напіванархічній точці зору (Ленін, 9, 1970, 171); Домарксівський гуманізм мав ту корінну хибу, що він був утопічний... Словник української мови в 11 томах
10. утопічний — рос. утопический 1. Заснований на утопії, ненауковий. 2. Нездійсненний, химерний, можливий тільки у мріях, примарний. Eкономічна енциклопедія