утопічний

УТОПІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який грунтується на утопії (у 1 знач.); ненауковий.

Старе російське революційне народництво стояло на утопічній, напіванархічній точці зору (Ленін, 9, 1970, 171);

Домарксівський гуманізм мав ту корінну хибу, що він був утопічний, лишався добрим побажанням (Наука.., 7, 1969, 2).

▲ Утопі́чний соціалі́зм (комуні́зм)

— донауковий етап у становленні вчення про суспільний лад, який грунтується на соціальній рівності, відсутності експлуатації і спільній праці всіх громадян.

.. первісний соціалізм був утопічним соціалізмом. Він критикував капіталістичне суспільство, осуджував, проклинав його, мріяв про знищення його, фантазував про кращий лад, переконував багатих у неморальності експлуатації (Ленін, 23, 1972, 45);

Утопі́чний соціалі́ст див. соціалі́ст.

2. Те, що є утопією (у 2 знач.); нездійсненний, нереальний.

Справді, єдиній дочці такого батька.. даремно було б доводити, що її «принципи» утопічні і не годяться в наші обставини (Л. Укр., III, 1952, 686);

— Познайомлю тебе з таким же навіженим мрійником, як і ти. Домовтеся і потім уже покажете мені свій фантастичний план. Фантастичний? Ні, утопічний… (Чаб., Тече вода.., 1961, 50).

3. Те, що є утопією (у 3 знач.).

Мрія про ідеальний суспільний лад, про щасливе життя людей виливалась в утопічній художній літературі (Рад. літ-во, 4, 1964, 68).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утопічний — утопі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. утопічний — Нездійсненний, нереальний, химерний; (світогляд) не науковий, утопійний, п! ФАНТАСТИЧНИЙ Словник синонімів Караванського
  3. утопічний — [утоуп’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. утопічний — Химерний, уроєний, оманний, див. ілюзорний, позірний Словник чужослів Павло Штепа
  5. утопічний — УТОПІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який ґрунтується на утопії (у 1 знач.); ненауковий. Домарксівський гуманізм мав ту корінну хибу, що він був утопічний, лишався добрим побажанням (з наук.-попул. літ.). 2. Те, що є утопією (у 2 знач.); нездійсненний, нереальний. Словник української мови у 20 томах
  6. утопічний — -а, -е. 1》 Який ґрунтується на утопії (у 1 знач.); ненауковий. 2》 Те, що є утопією (у 2 знач.); нездійсненний, нереальний. 3》 Те, що є утопією (у 3 знач.). Утопічний соціалізм — вчення про суспільний лад, який ґрунтується на соціальній рівності, відсутності експлуатації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. утопічний — утопі́чний 1. Заснований на утопії, ненауковий. 2. Нездійсненний, химерний, ідеально довершений, можливий тільки в мріях. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. утопічний — НЕЗДІЙСНЕ́ННИЙ (який не може здійснитися, збутися), НЕЗДІЙСНИ́МИЙ рідше, НЕМОЖЛИ́ВИЙ, НЕЗБУ́ТНІЙ рідше; НЕДОСЯ́ЖНИЙ (якого не можна досягти, добитися); НЕРЕА́ЛЬНИЙ, НЕЖИТТЄ́ВИЙ (НЕЖИТТЬОВИ́Й рідше), ФАНТАСТИ́ЧНИЙ підсил., УТОПІ́ЧНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  9. утопічний — Утопі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. утопічний — рос. утопический 1. Заснований на утопії, ненауковий. 2. Нездійсненний, химерний, можливий тільки у мріях, примарний. Eкономічна енциклопедія