1. Словник іншомовних слів Мельничука

утрирування

утри́рування

(франц. outrer – перебільшувати, від лат. ultra – понад)

перебільшування, спотворювання надмірним підкреслюванням якпх-небудь рис у чому-небудь, доведення чогось до крайності.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утрирування — утри́рування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. утрирування — УТРИ́РУВАННЯ, я, с. Дія за знач. утри́рувати. Художня манера [Бранко] Шотра відзначається підкресленим прагненням до експресії, якої митець досягав шляхом утрирування форми (з наук. літ.); – А що би я гувурив [говорив]?... Словник української мови у 20 томах
  3. утрирування — -я, с. Дія за знач. утрирувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утрирування — ПЕРЕБІ́ЛЬШЕННЯ (уявлення про що-небудь у більших, збільшених порівняно з реальними розмірах), ПРИБІ́ЛЬШЕННЯ розм., ГІПЕРБОЛІЗА́ЦІЯ книжн., ГІПЕ́РБОЛА розм., ПЕРЕСА́ДА діал.; УТРИ́РУВАННЯ книжн., УТРИРО́ВКА книжн. (доведення до крайньої міри вияву). Словник синонімів української мови
  5. утрирування — Утри́рува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. утрирування — УТРИ́РУВАННЯ, я, с. Дія за знач. утри́рувати. Художня манера [Бранко] Шотра відзначається підкресленим прагненням до експресії, якої митець досягав шляхом утрирування форми (Мист., 3, 1959, 29). Словник української мови в 11 томах
  7. утрирування — рос. утрирование (фр. outrer — перебільшувати, від латин. ultra — понад) — перебільшування, спотворення істини, доведення чогось до безглуздя, крайнощів. Eкономічна енциклопедія