утрирування

ПЕРЕБІ́ЛЬШЕННЯ (уявлення про що-небудь у більших, збільшених порівняно з реальними розмірах), ПРИБІ́ЛЬШЕННЯ розм., ГІПЕРБОЛІЗА́ЦІЯ книжн., ГІПЕ́РБОЛА розм., ПЕРЕСА́ДА діал.; УТРИ́РУВАННЯ книжн., УТРИРО́ВКА книжн. (доведення до крайньої міри вияву). Каргат знав слабість свого учителя до перебільшень (Ю. Шовкопляс); В легендах гіперболізація.. щедрості позитивного героя, багатства захоплених ним у ворога трофеїв і т. п. набуває справді фольклорних розмахів (з журналу); Рідкісна птиця долетить до середини Дніпра. Чудовий гоголівський образ. І, на жаль, гіпербола (А. Крижанівський); Витяг (Кравченко) таку силу писаного паперу, що справді без пересади можна б було дві зими тим папером топити всі грубки в квартирі (М. Коцюбинський); Він не відчував ні фальші, ні утрировки в тім ніби декораційнім своїм житті (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утрирування — утри́рування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. утрирування — УТРИ́РУВАННЯ, я, с. Дія за знач. утри́рувати. Художня манера [Бранко] Шотра відзначається підкресленим прагненням до експресії, якої митець досягав шляхом утрирування форми (з наук. літ.); – А що би я гувурив [говорив]?... Словник української мови у 20 томах
  3. утрирування — -я, с. Дія за знач. утрирувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утрирування — утри́рування (франц. outrer – перебільшувати, від лат. ultra – понад) перебільшування, спотворювання надмірним підкреслюванням якпх-небудь рис у чому-небудь, доведення чогось до крайності. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. утрирування — Утри́рува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. утрирування — УТРИ́РУВАННЯ, я, с. Дія за знач. утри́рувати. Художня манера [Бранко] Шотра відзначається підкресленим прагненням до експресії, якої митець досягав шляхом утрирування форми (Мист., 3, 1959, 29). Словник української мови в 11 томах
  7. утрирування — рос. утрирование (фр. outrer — перебільшувати, від латин. ultra — понад) — перебільшування, спотворення істини, доведення чогось до безглуздя, крайнощів. Eкономічна енциклопедія