фабльо
фабльо́
(франц. fabliau, від лат. fabula – байка)
жанр французької літератури 12 – 13 ст.; невелике гумористичне або сатиричне оповідання з життя селян, духівництва тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фабльо — Фабліо́, фабльо: — коротке віршоване оповідання комічного чи сатиричного змісту [53] Словник з творів Івана Франка
- фабльо — фабльо́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- фабльо — ФАБЛЬО́, ФАБЛІО́, невідм., с. Коротке, іноді віршоване оповідання комічного або сатиричного характеру, часто анонімне, а також відповідний жанр, що виник і був поширений у середньовічній французькій літературі. Словник української мови у 20 томах
- фабльо — фабліо, невідм., с. Невелике гумористичне або сатиричне оповідання з життя селян, духівництва тощо, а також відповідний жанр, що виник і поширився у середньовічній французькій літературі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фабльо — Фабльо́ (фр.), не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- фабльо — ФАБЛЬО́, ФАБЛІО́, невідм., с. Невелике гумористичне або сатиричне оповідання з життя селян, духівництва тощо, а також відповідний жанр, що виник і був поширений у середньовічній французькій літературі. Словник української мови в 11 томах