факультатив
факультати́в
(франц. facultatif – необов’язковий, від лат. facultas – можливість)
понадпрограмний, необов’язковий для відвідування навчальний курс.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- факультатив — факультати́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- факультатив — [факул'татиў] -иву, м. (на) -ив'і, мн. -ивие, -ив'іў Орфоепічний словник української мови
- факультатив — ФАКУЛЬТАТИ́В, у, ч. Понадпрограмний, необов'язковий навчальний курс; необов'язкове для відвідування заняття. Факультатив у школі сприяє самовизначенню учнів, прищеплює їм любов до трудової діяльності, до ведення, нехай елементарних, наукових досліджень (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- факультатив — -у, ч. Понадпрограмний, необов'язковий навчальний курс, необов'язкове для відвідування заняття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- факультатив — ФАКУЛЬТАТИ́В, у, ч. Понадпрограмний, необов’язковий навчальний курс, необов’язкове для відвідування заняття. Факультатив у школі сприяє самовизначенню учнів, прищеплює їм любов до трудової діяльності, до ведення, нехай елементарних, наукових досліджень (Знання.., 6, 1970, 12). Словник української мови в 11 томах