факультатив

факультати́в

[факул'татиў]

-иву, м. (на) -ив'і, мн. -ивие, -ив'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. факультатив — факультати́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. факультатив — ФАКУЛЬТАТИ́В, у, ч. Понадпрограмний, необов'язковий навчальний курс; необов'язкове для відвідування заняття. Факультатив у школі сприяє самовизначенню учнів, прищеплює їм любов до трудової діяльності, до ведення, нехай елементарних, наукових досліджень (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. факультатив — -у, ч. Понадпрограмний, необов'язковий навчальний курс, необов'язкове для відвідування заняття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. факультатив — факультати́в (франц. facultatif – необов’язковий, від лат. facultas – можливість) понадпрограмний, необов’язковий для відвідування навчальний курс. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. факультатив — ФАКУЛЬТАТИ́В, у, ч. Понадпрограмний, необов’язковий навчальний курс, необов’язкове для відвідування заняття. Факультатив у школі сприяє самовизначенню учнів, прищеплює їм любов до трудової діяльності, до ведення, нехай елементарних, наукових досліджень (Знання.., 6, 1970, 12). Словник української мови в 11 томах