1. Орфоепічний словник української мови

факультативний

факультати́вний

[факул'татиўнией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. факультативний — факультати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. факультативний — Необов'язковий Словник чужослів Павло Штепа
  3. факультативний — ФАКУЛЬТАТИ́ВНИЙ, а, е. Який відвідують або вивчають за бажанням; необов'язковий. Для шестикласників організували факультативний урок з хімії. Хто хоче – нехай залишається (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. факультативний — -а, -е. Необов'язковий; такий, що дається на вибір; вільний. Факультативний симптом — необов'язкова ознака хвороби, яка має другорядне діагностичне значення. || Який відвідують або вивчають за бажанням. Факультативний семінар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. факультативний — факультати́вний (фрапц. facultatif) вільний, необов’язковий, той, що дається на вибір. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. факультативний — Факультати́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. факультативний — ФАКУЛЬТАТИ́ВНИЙ, а, е. Який відвідують або вивчають за бажанням; необов’язковий. Для шестикласників організували факультативний урок з хімії. Хто хоче — нехай залишається (Наука.. Словник української мови в 11 томах