фараон

фарао́н

(грец. Φαραώ, з егип.)

1. Титул царів у Стародавньому Єгипті.

2. Зневажливе прізвисько поліцейського.

3. Назва старовинної гри в карти.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фараон — фарао́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. фараон — див. МОНАРХ; П. можновладець, повелитель; ЗН. поліцай. Словник синонімів Караванського
  3. фараон — [фараон] -на, м. (на) -нов'і/-н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  4. фараон — ФАРАО́Н, а, ч. 1. Титул володаря в Стародавньому Єгипті. За ними [сфінксами] На голому піску стоять По шнуру піраміди вряд, Мов фараонова сторо́жа, І ніби фараонам знать Вони дають, що правда Божа Встає вже, встала на землі. Щоб фараони стереглись (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. фараон — А, ч. Міліціонер. Щоправда, біля універмагу до Мишки й Булавки, які повзли позаду і голосно реготали, наче ненормальні, причепився патруль із двох фараонів (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  6. фараон — (-а) ч.,крим. 1. мол. Міліціонер. ПСУМС, 72; СЖЗ, 105; ЯБМ, 461. 2 крим. Сторож. СЖЗ, 105; ЯБМ, 461. Словник жарґонної лексики української мови
  7. фараон — Назва єгипетського    царя Словник застарілих та маловживаних слів
  8. фараон — -а, ч. 1》 Титул царя у Стародавньому Єгипті. 2》 зневажл. Прізвисько поліцейського. 3》 заст. Вид азартної гри в карти (звичайно без великих ставок). Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. фараон — У стародавньому Єгипті володар, котрого ототожнювали з божеством; у своєму земному втіленні — посередник між людьми і богами, який після смерті сам ставав богом; поняття ф. використовують з часів правління ХVIII династії (бл. 1500 до н.е.); до європ. мов увійшло за посередництвом давньогр. мови. Універсальний словник-енциклопедія
  10. фараон — ПОЛІЦА́Й (особа, що служить у поліції, перев. нижчий чин), ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ, ФАРАО́Н заст., зневажл., ПОЛІЦІА́НТ (ПОЛІЦІЯ́НТ) заст., розм.; ПОЛІСМЕ́Н (в англомовних країнах). Словник синонімів української мови
  11. фараон — ФАРАО́Н, а, ч. 1. Титул царя в Стародавньому Єгипті. За ними [сфінксами] На голому піску стоять По шнуру піраміди вряд, Мов фараонова сторо́жа, І ніби фараонам знать Вони дають, що правда божа Встає вже, встала на землі. Щоб фараони стереглись (Шевч. Словник української мови в 11 томах