1. Словник української мови в 11 томах

фараон

ФАРАО́Н, а, ч.

1. Титул царя в Стародавньому Єгипті.

За ними [сфінксами] На голому піску стоять По шнуру піраміди вряд, Мов фараонова сторо́жа, І ніби фараонам знать Вони дають, що правда божа Встає вже, встала на землі. Щоб фараони стереглись (Шевч., II, 1963, 365);

До злого духа мовив фараон: «Будь ти мені порадник і спомога, Щоб мій народ мене без перепон Вважав за бога» (Фр., XIII, 1954, 258);

Колекціонери розглядають зображення скарабеїв на численних прикрасах фараона Тутанхамона (Знання.., 2, 1966, 27).

2. зневажл. Прізвисько поліцая.

Пролунав пронизливий свист. — Фараони! — крикнув Михайлов. — Рятуйся, хто в бога вірує! (Бурл., Напередодні, 1956, 30).

3. заст. Вид азартної гри в карти (звичайно без великих ставок).

*Образно. Цей вал, надгробки (їх зосталось трохи!) — Застиглий шум пістрявої епохи, Що тут метала бистрий фараон, Епохи тьми, неволі і азарту (Зеров, Вибр., 1966, 94).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фараон — фарао́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. фараон — див. МОНАРХ; П. можновладець, повелитель; ЗН. поліцай. Словник синонімів Караванського
  3. фараон — [фараон] -на, м. (на) -нов'і/-н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  4. фараон — ФАРАО́Н, а, ч. 1. Титул володаря в Стародавньому Єгипті. За ними [сфінксами] На голому піску стоять По шнуру піраміди вряд, Мов фараонова сторо́жа, І ніби фараонам знать Вони дають, що правда Божа Встає вже, встала на землі. Щоб фараони стереглись (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. фараон — А, ч. Міліціонер. Щоправда, біля універмагу до Мишки й Булавки, які повзли позаду і голосно реготали, наче ненормальні, причепився патруль із двох фараонів (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  6. фараон — (-а) ч.,крим. 1. мол. Міліціонер. ПСУМС, 72; СЖЗ, 105; ЯБМ, 461. 2 крим. Сторож. СЖЗ, 105; ЯБМ, 461. Словник жарґонної лексики української мови
  7. фараон — Назва єгипетського    царя Словник застарілих та маловживаних слів
  8. фараон — -а, ч. 1》 Титул царя у Стародавньому Єгипті. 2》 зневажл. Прізвисько поліцейського. 3》 заст. Вид азартної гри в карти (звичайно без великих ставок). Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. фараон — фарао́н (грец. Φαραώ, з егип.) 1. Титул царів у Стародавньому Єгипті. 2. Зневажливе прізвисько поліцейського. 3. Назва старовинної гри в карти. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. фараон — У стародавньому Єгипті володар, котрого ототожнювали з божеством; у своєму земному втіленні — посередник між людьми і богами, який після смерті сам ставав богом; поняття ф. використовують з часів правління ХVIII династії (бл. 1500 до н.е.); до європ. мов увійшло за посередництвом давньогр. мови. Універсальний словник-енциклопедія
  11. фараон — ПОЛІЦА́Й (особа, що служить у поліції, перев. нижчий чин), ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ, ФАРАО́Н заст., зневажл., ПОЛІЦІА́НТ (ПОЛІЦІЯ́НТ) заст., розм.; ПОЛІСМЕ́Н (в англомовних країнах). Словник синонімів української мови