фрактура
фракту́ра
(лат. fractura – злом, від franco – розбиваю, трощу)
1. мед. Перелом.
2. Один з видів готичного шрифту.
3. Почерк готичного малюнка.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фрактура — фракту́ра іменник жіночого роду один з видів готичного шрифту Орфографічний словник української мови
- фрактура — 1. У медицині – перелом. 2. Один з видів готичного шрифту; почерк готичного малюнка. Літературне слововживання
- фрактура — ФРАКТУ́РА, и, ж., спец. 1. Один з видів готичного шрифту, літери якого характеризуються гострими обрисами і надломленістю вправо, а також почерк такого малюнка. 2. мед. Перелом. Словник української мови у 20 томах
- фрактура — -и, ж. 1》 спец. Один із видів готичного шрифту, літери якого характеризуються гострими обрисами і надломленістю вправо, а також почерк такого малюнка. 2》 мед. Перелом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фрактура — ФРАКТУ́РА, и, ж., спец. Один з видів готичного шрифту, літери якого характеризуються гострими обрисами і надломленістю вправо, а також почерк такого малюнка. Словник української мови в 11 томах