фрактура

ФРАКТУ́РА, и, ж., спец.

1. Один з видів готичного шрифту, літери якого характеризуються гострими обрисами і надломленістю вправо, а також почерк такого малюнка.

2. мед. Перелом.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фрактура — фракту́ра іменник жіночого роду один з видів готичного шрифту Орфографічний словник української мови
  2. фрактура — 1. У медицині – перелом. 2. Один з видів готичного шрифту; почерк готичного малюнка. Літературне слововживання
  3. фрактура — -и, ж. 1》 спец. Один із видів готичного шрифту, літери якого характеризуються гострими обрисами і надломленістю вправо, а також почерк такого малюнка. 2》 мед. Перелом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фрактура — фракту́ра (лат. fractura – злом, від franco – розбиваю, трощу) 1. мед. Перелом. 2. Один з видів готичного шрифту. 3. Почерк готичного малюнка. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фрактура — ФРАКТУ́РА, и, ж., спец. Один з видів готичного шрифту, літери якого характеризуються гострими обрисами і надломленістю вправо, а також почерк такого малюнка. Словник української мови в 11 томах