1. Словник іншомовних слів Мельничука

фізичний

фізи́чний

1. Належний до фізики, до світу явищ, якими вона займається;

¤ ф-е поле – особлива форма матерії, яка здійснює взаємодію між частинками, напр., гравітаційне поле (поле тяжіння) здійснює притягання між частинками речовини, електричне поле – притягання або відштовхування частинок речовини, заряджених електрикою різного чи одного знаку (відповідно); саме ф-е поле може виявлятися у вигляді окремих порцій – квантів, напр., електромагнітне поле – у вигляді квантів світла – фотонів;

¤ ф-а хімія – галузь хімії, де будова атомів, молекул і хімічних сполук, процеси в них вивчають за допомогою ф-их методів.

2. Пов’язаний з організмом людини, роботою м’язів, тілесний;

¤ ф-а культура – частина загальної культури суспільства; включає систему фізичного виховання, спеціальні наукові знання, розвиток спорту й рівень спортивних досягнень; охоплює галузь гігієни, правильного режиму праці і відпочинку, використання природних сил (сонця, води, повітря) для оздоровлення і загартування організму;

¤ ф-е виховання – виховання з метою зміцнення здоров’я людини й правильного її фізичного розвитку.

3. Ф-а географія – див. географія.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фізичний — фізи́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. фізичний — (світ) матеріяльний, речовий, предметний, не духовий; (недолік) тілесний; (- потреби організму) фізіологічний; (- силу) мускульний, м'язовий. Словник синонімів Караванського
  3. фізичний — ФІЗИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до фізики (у 1 знач.), пов'язаний із нею. – Я часто думала над тим, – говорила далі Марійка, – яких зусиль докладало людство, щоб досягти в науці якоїсь істини. Ну, щоб відкрити нову теорему, новий фізичний закон (О. Словник української мови у 20 томах
  4. фізичний — -а, -е. 1》 Стос. до фізики (у 1 знач.), пов'язаний з нею. Фізичні досліди. || Признач. для вивчення фізики, для підготовки фахівців із фізики. Фізична лабораторія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фізичний — МАТЕРІА́ЛЬНИЙ (який стосується предметів і явищ реального світу, має відчутну форму), ФІЗИ́ЧНИЙ, РЕЧОВИ́Й, ПРЕДМЕ́ТНИЙ. Матеріальна культура; Фізичний світ; Речові докази; Предметний світ. Словник синонімів української мови
  6. фізичний — Фізи́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. фізичний — ФІЗИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до фізики (у 1 знач.), пов’язаний з нею. — Я часто думала над тим, — говорила далі Марійка, —яких зусиль докладало людство, щоб досягти в науці якоїсь істини. Ну, щоб відкрити нову теорему, новий фізичний закон (Донч. Словник української мови в 11 томах