1. Словник синонімів української мови

фізичний

МАТЕРІА́ЛЬНИЙ (який стосується предметів і явищ реального світу, має відчутну форму), ФІЗИ́ЧНИЙ, РЕЧОВИ́Й, ПРЕДМЕ́ТНИЙ. Матеріальна культура; Фізичний світ; Речові докази; Предметний світ.

ФІЗІОЛОГІ́ЧНИЙ (пов'язаний з фізіологією відносин між чоловіком і жінкою), ФІЗИ́ЧНИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ, ПЛО́ТСЬКИЙ заст.; СТАТЕ́ВИЙ, СЕКСУА́ЛЬНИЙ (пов'язаний з відносинами статей); ЧУТТЄ́ВИЙ (пов'язаний із задоволенням тілесного потягу); ЕРОТИ́ЧНИЙ (пройнятий еротикою). Морально-психологічна і фізіологічна сторони любові існують не поруч, а одна в одній (з журналу); До цього всього треба додати, що автор дуже підчеркує (підкреслює) фізичний бік любові Саніної до Савського (Панас Мирний); А вона й справді закохалася в діда. Хтозна, що то за тяжіння в неї до нього було — плотське чи духовне (Ю. Збанацький); Статева мораль; Сексуальне життя людини; Чуттєва насолода; Еротичні потреби.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фізичний — фізи́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. фізичний — (світ) матеріяльний, речовий, предметний, не духовий; (недолік) тілесний; (- потреби організму) фізіологічний; (- силу) мускульний, м'язовий. Словник синонімів Караванського
  3. фізичний — ФІЗИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до фізики (у 1 знач.), пов'язаний із нею. – Я часто думала над тим, – говорила далі Марійка, – яких зусиль докладало людство, щоб досягти в науці якоїсь істини. Ну, щоб відкрити нову теорему, новий фізичний закон (О. Словник української мови у 20 томах
  4. фізичний — -а, -е. 1》 Стос. до фізики (у 1 знач.), пов'язаний з нею. Фізичні досліди. || Признач. для вивчення фізики, для підготовки фахівців із фізики. Фізична лабораторія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фізичний — фізи́чний 1. Належний до фізики, до світу явищ, якими вона займається; ¤ ф-е поле – особлива форма матерії, яка здійснює взаємодію між частинками, напр. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. фізичний — Фізи́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. фізичний — ФІЗИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до фізики (у 1 знач.), пов’язаний з нею. — Я часто думала над тим, — говорила далі Марійка, —яких зусиль докладало людство, щоб досягти в науці якоїсь істини. Ну, щоб відкрити нову теорему, новий фізичний закон (Донч. Словник української мови в 11 томах