філогенез
філогене́з, філогені́я
(від грец. φϋλον – рід, плем’я і γεννάω – породжую)
історичний розвиток як окремих видів і систематичних груп організмів, так і органічного світу в цілому. Ф. взаємозв’язаний з онтогенезом.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- філогенез — філогене́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- філогенез — ФІЛОГЕНЕ́З, у, ч., біол. Історичний розвиток як окремих видів і більших систематичних груп організмів, так і органічного світу в цілому. Праця була головним фактором еволюції розуму у філогенезі людини (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- філогенез — -у, ч., біол. Історичний розвиток як окремих видів та більших систематичних груп організмів, так і органічного світу в цілому. Великий тлумачний словник сучасної мови
- філогенез — Перебіг родового розвитку організмів, що охоплює зміни живих і розділення еволюційних ліній; сукупність еволюційного перетворювання будови і функцій послідовних генерацій різноманітних системних одиниць в різні геологічні ери. Універсальний словник-енциклопедія
- філогенез — див. філогенез і онтогенез Філософський енциклопедичний словник
- філогенез — ФІЛОГЕНЕ́З, у, ч., біол. Історичний розвиток як окремих видів і більших систематичних груп організмів, так і органічного світу в цілому. Праця була головним фактором еволюції розуму у філогенезі людини (Вибр. праці М. Словник української мови в 11 томах