1. Словник української мови у 20 томах

філогенез

ФІЛОГЕНЕ́З, у, ч., біол.

Історичний розвиток як окремих видів і більших систематичних груп організмів, так і органічного світу в цілому.

Праця була головним фактором еволюції розуму у філогенезі людини (з наук. літ.);

Мічурін старанно вивчав онтогенез (індивідуальний розвиток) і філогенез (історичний розвиток) батьківських пар, у результаті чого йому вдалось розкрити закономірності успадкування гібридами ознак батьків (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. філогенез — філогене́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. філогенез — -у, ч., біол. Історичний розвиток як окремих видів та більших систематичних груп організмів, так і органічного світу в цілому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. філогенез — філогене́з, філогені́я (від грец. φϋλον – рід, плем’я і γεννάω – породжую) історичний розвиток як окремих видів і систематичних груп організмів, так і органічного світу в цілому. Ф. взаємозв’язаний з онтогенезом. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. філогенез — Перебіг родового розвитку організмів, що охоплює зміни живих і розділення еволюційних ліній; сукупність еволюційного перетворювання будови і функцій послідовних генерацій різноманітних системних одиниць в різні геологічні ери. Універсальний словник-енциклопедія
  5. філогенез — див. філогенез і онтогенез Філософський енциклопедичний словник
  6. філогенез — ФІЛОГЕНЕ́З, у, ч., біол. Історичний розвиток як окремих видів і більших систематичних груп організмів, так і органічного світу в цілому. Праця була головним фактором еволюції розуму у філогенезі людини (Вибр. праці М. Словник української мови в 11 томах