1. Словник іншомовних слів Мельничука

фінка

фі́нка, фі́на

(нім. Finne)

одна з личинкових стадій розвитку багатьох стьожкових червів. Ф. містяться в різних органах людини й тварин – проміжних хазяїв стьожкових червів. Спричинюють тяжкі захворювання – фіноз, ехінококоз, цистицеркоз тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фінка — фі́нка 1 іменник жіночого роду, істота представниця народу фі́нка 2 іменник жіночого роду фінський ніж розм. фі́нка 3 іменник жіночого роду, істота личинка Орфографічний словник української мови
  2. фінка — див. ніж Словник синонімів Вусика
  3. фінка — [ф’інка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
  4. фінка — ФІ́НКА¹ див. фі́ни. ФІ́НКА², и, ж., розм. 1. Те саме, що Фі́нський ніж (див. ніж). Тягнирядно мовчки з-за халяви витяг фінку й перерізав вірьовки (А. Словник української мови у 20 томах
  5. фінка — I див. фіни. II -и, ж., розм. 1》 Те саме, що Фінський ніж (див. фінський). 2》 Те саме, що Фінська шапка (див. фінський). 3》 Легка кільова шлюпка з гострим носом і кормою. 4》 Північна порода коней, поширена у Фінляндії. III -и, ж. Те саме, що фіна I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фінка — ФІ́НКА¹ див. фі́нни. ФІ́НКА², и, ж., розм. 1. Те саме, що Фі́нський ніж ( див. фі́нський). Тягнирядно мовчки з-за халяви витяг фінку й перерізав вірьовки (Головко, II, 1957, 163)... Словник української мови в 11 томах