фінка
ФІ́НКА¹ див. фі́ни.
ФІ́НКА², и, ж., розм.
1. Те саме, що Фі́нський ніж (див. ніж).
Тягнирядно мовчки з-за халяви витяг фінку й перерізав вірьовки (А. Головко);
Тоська вийняв фінку з білою кістяною ручкою і спритним рухом угнав її гострим лезом у стіл (Григорій Тютюнник).
2. Те саме, що Фі́нська ша́пка (див. ша́пка).
3. Легка кільова шлюпка з гострим носом і кормою.
4. Північна порода коней, поширена у Фінляндії.
5. Автомат (у 2 знач.) фінського виробництва.
Стало на хвилинку справді моторошно. Тоді враз, підкинувши “фінку” з-за плеча на руку, Максим натиснув на гашетку й випустив геть усю серію, цілий диск, у нікуди, просто в синє небо (І. Багряний).
ФІ́НКА³, и, ж.
Те саме, що фі́на¹.
Через деякий час личинки перетворюються тут у білясті напівпрозорі міхурці завбільшки з горошину. Це – фінки; вони можуть довго залишатися у м'язах (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- фінка — фі́нка 1 іменник жіночого роду, істота представниця народу фі́нка 2 іменник жіночого роду фінський ніж розм. фі́нка 3 іменник жіночого роду, істота личинка Орфографічний словник української мови
- фінка — див. ніж Словник синонімів Вусика
- фінка — [ф’інка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
- фінка — I див. фіни. II -и, ж., розм. 1》 Те саме, що Фінський ніж (див. фінський). 2》 Те саме, що Фінська шапка (див. фінський). 3》 Легка кільова шлюпка з гострим носом і кормою. 4》 Північна порода коней, поширена у Фінляндії. III -и, ж. Те саме, що фіна I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фінка — фі́нка, фі́на (нім. Finne) одна з личинкових стадій розвитку багатьох стьожкових червів. Ф. містяться в різних органах людини й тварин – проміжних хазяїв стьожкових червів. Спричинюють тяжкі захворювання – фіноз, ехінококоз, цистицеркоз тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- фінка — ФІ́НКА¹ див. фі́нни. ФІ́НКА², и, ж., розм. 1. Те саме, що Фі́нський ніж ( див. фі́нський). Тягнирядно мовчки з-за халяви витяг фінку й перерізав вірьовки (Головко, II, 1957, 163)... Словник української мови в 11 томах