фірман

фірма́н

(від перс. ферман – наказ, веління)

у деяких мусульманських країнах указ султана, шаха тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фірман — Фі́рман: — візник [51;52] — візник, фурман; [V] Словник з творів Івана Франка
  2. фірман — фі́рман іменник чоловічого роду, істота візник діал. фірма́н іменник чоловічого роду указ — у султанській Туреччині іст. Орфографічний словник української мови
  3. фірман — див. візник Словник синонімів Вусика
  4. фірман — Візник, див. кучер, шофер, фурман Словник чужослів Павло Штепа
  5. фірман — ФІ́РМАН, а, ч., діал. Візник (у 1 знач.). Втім, зирк, аж возик заїжджає .. Край фірмана гайдук куняє, А фірман луска батогом (І. Франко); Ще й за фірмана сказала, що воліла би, якби він їхав у звичайній народній одежі (Л. Мартович). ФІРМА́Н, у... Словник української мови у 20 томах
  6. фірман — фі́рман 1. візник (ср, ст) 2. вул. наречений (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. фірман — I ф`ірман-а, ч., діал. Візник (у 1 знач.). II фірм`анферман, -у, ч. У деяких мусульманських країнах – указ правителя, звернений до його підданих. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. фірман — ВІЗНИ́К (людина, яка править кіньми звичайно у найманій підводі, найманому екіпажі), КУ́ЧЕР, ПОГО́НИЧ, ЛОМОВИ́К (той, хто перевозить важкі вантажі); БИНДЮ́ЖНИК (БЕНДЮ́ЖНИК) розм. (той, хто перевозить вантажі на биндюгах); ХУ́РЩИК розм., ВІЗНИ́ЦЯ заст. Словник синонімів української мови
  9. фірман — Фі́рман, див. фу́рман Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. фірман — ФІ́РМАН, а, ч., діал. Візник (у 1 знач.). Втім, зирк, аж возик заїжджає.. Край фірмана гайдук куняє, А фірман луска батогом (Фр., X, 1954, 336); Ще й за фірмана сказала, що воліла би, якби він їхав у звичайній народній одежі (Март., Тв., 1954, 256). Словник української мови в 11 томах
  11. фірман — Фірман, -на м. = фурман. Kolb. I. 68. Словник української мови Грінченка