1. Словник синонімів української мови

фірман

ВІЗНИ́К (людина, яка править кіньми звичайно у найманій підводі, найманому екіпажі), КУ́ЧЕР, ПОГО́НИЧ, ЛОМОВИ́К (той, хто перевозить важкі вантажі); БИНДЮ́ЖНИК (БЕНДЮ́ЖНИК) розм. (той, хто перевозить вантажі на биндюгах); ХУ́РЩИК розм., ВІЗНИ́ЦЯ заст., ВІЗНИ́ЧИЙ заст., ФУ́РМАН заст., ХУ́РМАН заст., ЗБІРЖА́К заст., ЗБІ́РЖА заст., ЗБІРЖА́НИК заст., МАШТАЛІ́Р заст., БАЛАГУ́ЛА заст., ФІ́РМАН діал., ВІЗНИ́КА діал.; ДРОГА́ЛЬ діал. (той, хто перевозить вантажі на дрогах). — Чи повезете мене до села оце зараз? — спитав я візника. — А чом же?.. До вечора вже й на місці будете, — говорив погонич (І. Нечуй-Левицький); Кучери позлазили з козел, дехто підійшов до знайомих (Панас Мирний); Биндюжник з дровами прямує до центру міста (П. Панч); — Тпрр! — спинив несподівано візниця коней (Л. Яновська); Фурман гукнув на коней, тарантас виїхав з брами (Л. Дмитерко); Хурман порався з фаетоном (М. Коцюбинський); Наум зараз шатнувсь, найняв збіржаника (Г. Квітка-Основ'яненко); Туго натягує віжки машталір (М. Олійник); Заплатив балагулі й привіз доктора з міста (П. Козланюк); Правив візника плечастий, усатий (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фірман — Фі́рман: — візник [51;52] — візник, фурман; [V] Словник з творів Івана Франка
  2. фірман — фі́рман іменник чоловічого роду, істота візник діал. фірма́н іменник чоловічого роду указ — у султанській Туреччині іст. Орфографічний словник української мови
  3. фірман — див. візник Словник синонімів Вусика
  4. фірман — Візник, див. кучер, шофер, фурман Словник чужослів Павло Штепа
  5. фірман — ФІ́РМАН, а, ч., діал. Візник (у 1 знач.). Втім, зирк, аж возик заїжджає .. Край фірмана гайдук куняє, А фірман луска батогом (І. Франко); Ще й за фірмана сказала, що воліла би, якби він їхав у звичайній народній одежі (Л. Мартович). ФІРМА́Н, у... Словник української мови у 20 томах
  6. фірман — фі́рман 1. візник (ср, ст) 2. вул. наречений (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. фірман — I ф`ірман-а, ч., діал. Візник (у 1 знач.). II фірм`анферман, -у, ч. У деяких мусульманських країнах – указ правителя, звернений до його підданих. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. фірман — фірма́н (від перс. ферман – наказ, веління) у деяких мусульманських країнах указ султана, шаха тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. фірман — Фі́рман, див. фу́рман Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. фірман — ФІ́РМАН, а, ч., діал. Візник (у 1 знач.). Втім, зирк, аж возик заїжджає.. Край фірмана гайдук куняє, А фірман луска батогом (Фр., X, 1954, 336); Ще й за фірмана сказала, що воліла би, якби він їхав у звичайній народній одежі (Март., Тв., 1954, 256). Словник української мови в 11 томах
  11. фірман — Фірман, -на м. = фурман. Kolb. I. 68. Словник української мови Грінченка