холін
холі́н
(від грец. χολή – жовч)
біоорганічна сполука. Входить до складу лецитинів, які належать до фосфатидів. Нестача Х. в їжі спричинює тяжкі захворювання. Х. та його похідне – холін-хлорид належать до вітамінів групи В.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- холін — холі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- холін — ХОЛІ́Н, у, ч., хім. Азотиста органічна речовина, вітамін групи В, що бере участь у жировому обміні організму. Протисклеротична дія капусти пов'язана з високим вмістом у ній холіну (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- холін — -у, ч., хім. Азотиста органічна речовина, вітамін групи В, що бере участь у жировому обміні організму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- холін — Органічна азотна основа, міститься в тканинах рослин і тварин; солі х. використовуються при лікуванні захворювань печінки та кровоносних судин. Універсальний словник-енциклопедія
- холін — ХОЛІ́Н, у, ч., хім. Азотиста органічна речовина, вітамін групи В, що бере участь у жировому обміні організму. Протисклеротична дія капусти пов’язана з високим вмістом у ній холіну (Веч. Київ, 30.I 1974, 4). Словник української мови в 11 томах