холін

Значення в інших словниках

1. холін — холі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. холін — -у, ч., хім. Азотиста органічна речовина, вітамін групи В, що бере участь у жировому обміні організму. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. холін — холі́н (від грец. χολή – жовч) біоорганічна сполука. Входить до складу лецитинів, які належать до фосфатидів. Нестача Х. в їжі спричинює тяжкі захворювання. Х. та його похідне – холін-хлорид належать до вітамінів групи В. Словник іншомовних слів Мельничука
4. холін — Органічна азотна основа, міститься в тканинах рослин і тварин; солі х. використовуються при лікуванні захворювань печінки та кровоносних судин. Універсальний словник-енциклопедія
5. холін — ХОЛІ́Н, у, ч., хім. Азотиста органічна речовина, вітамін групи В, що бере участь у жировому обміні організму. Протисклеротична дія капусти пов’язана з високим вмістом у ній холіну (Веч. Київ, 30.I 1974, 4). Словник української мови в 11 томах