хоріон

хоріо́н

(від грец. χόριον – перепонка, оболонка)

1. Зовнішня оболонка зародків плазунів, птахів, ссавців, людини на початкових стадіях їхнього розвитку. Х. ссавців і людини бере участь в утворенні плаценти.

2. Вторинна оболонка яйцеклітини безхребетних і деяких нижчих хребетних тварин.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хоріон — хоріо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хоріон — ХОРІО́Н, а, ч. 1. Зовнішня оболонка зародків плазунів, птахів, ссавців і людини на початкових стадіях їхнього розвитку. Простежено розвиток ембріону і хоріону за допомогою ультразвукового та морфологічного методів досліджень (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. хоріон — -а, ч. 1》 Зовнішня оболонка зародків плазунів, птахів, ссавців і людини на початкових стадіях їхнього розвитку. 2》 Вторинна оболонка яйцеклітини безхребетних і деяких нижчих хребетних тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хоріон — Зовнішня плодова оболонка плазунів, птахів і ссавців; виступає як попередник в забезпеченні зародка поживними речовинами; утворює численні відростки (ворсинки); у ссавців бере участь в утворенні плаценти. Універсальний словник-енциклопедія
  5. хоріон — ХОРІО́Н, а, ч. 1. Зовнішня оболонка зародків плазунів, птахів, ссавців і людини на початкових стадіях їхнього розвитку. 2. Вторинна оболонка яйцеклітини безхребетних і деяких нижчих хребетних тварин. Словник української мови в 11 томах