хоріон
ХОРІО́Н, а, ч.
1. Зовнішня оболонка зародків плазунів, птахів, ссавців і людини на початкових стадіях їхнього розвитку.
Простежено розвиток ембріону і хоріону за допомогою ультразвукового та морфологічного методів досліджень (із журн.).
2. Вторинна оболонка яйцеклітини безхребетних і деяких нижчих хребетних тварин.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хоріон — хоріо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- хоріон — -а, ч. 1》 Зовнішня оболонка зародків плазунів, птахів, ссавців і людини на початкових стадіях їхнього розвитку. 2》 Вторинна оболонка яйцеклітини безхребетних і деяких нижчих хребетних тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хоріон — хоріо́н (від грец. χόριον – перепонка, оболонка) 1. Зовнішня оболонка зародків плазунів, птахів, ссавців, людини на початкових стадіях їхнього розвитку. Х. ссавців і людини бере участь в утворенні плаценти. 2. Вторинна оболонка яйцеклітини безхребетних і деяких нижчих хребетних тварин. Словник іншомовних слів Мельничука
- хоріон — Зовнішня плодова оболонка плазунів, птахів і ссавців; виступає як попередник в забезпеченні зародка поживними речовинами; утворює численні відростки (ворсинки); у ссавців бере участь в утворенні плаценти. Універсальний словник-енциклопедія
- хоріон — ХОРІО́Н, а, ч. 1. Зовнішня оболонка зародків плазунів, птахів, ссавців і людини на початкових стадіях їхнього розвитку. 2. Вторинна оболонка яйцеклітини безхребетних і деяких нижчих хребетних тварин. Словник української мови в 11 томах